Джаббервокк. Оригинал и 50 переводов - страница 10

Шрифт
Интервал

стр.

І Джумбоптах, і Бандохап,
Що їх бояться всяк».
Син вертомеч узяв до рук
І довго шуки ворогав,
Ліг коло дерева Тук-Тук
І думу думував.
А поки він думачив дум,
То Жабохряк з вогнем в очах,
Здійнявши дісом ликий шум,
Прилепетів, бурчах.
І штурх, і штрик! І раз, і два!
Стікає кров'ю змієгад.
Вже в сина в торбі голова,
І рад спішить назад.
«Ти Жабохряка поборов?
Радітися пора прийшла!
Іди цьом-цьом! Щоб був здоров.
Тобі хвара! Ула!»
В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.
Переклад Галини Висоцької (2005)

БУРМОКОВТ

Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!
Він щелепи́ст, лапти́ст!
Джубджу́б — це гнівопта́х страшни́й.
Скажа́ркий Брандашми́ст!»
І взя́вши гостроме́ч,
Він тут страшно́го во́рога чека́в,
Та й сів під де́рево Тумту́м,
Заду́мливо відпочива́в.
Він залиши́вся дратозли́ст,
А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х
Заду́вся крізь глухму́рий ліс,
Розтереве́нів буркоча́.
Раз-два! Раз-два! І да́лі так,
То гостроме́ч стрика́че,
Він ме́ртвий: ось і голова́!
З гори́ галопоска́че.
«Ти Бурмоко́вта перемі́г,
Мій си́ну променся́йний!
Славга́рний день! Ува́! Уві́!»
Він був радосміха́йний.
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
Переклад Тетяни Тарабукіної (2008)

ЖЕРБЕЛЬКОВТ

Смажнілось, і мляскі хвірки
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Мій сину, Жербельковта бійсь!
То гострозубий хаподряп.
І Гнівоптаха стережись,
І Бузогриза лап.
Зрублавмеча герой вхопив,
Здавняцько ворога шукав.
Під деревом СумДум спочив
Та мряко міркував.
Гримислив довго той герой,
Та чує — шолум’я кипить!
Сахний, жарливий вітрогон —
То Жербельковт летить!
І раз, і два! І ще, і знов!
Зрублавмечем штрикав-січив,
Зітнув його страшноголов
Та й домки поскачив.
Ти Жербельковта порішив?
Ти чудославний молодець!
«Префайний день! Гей-гу! Егей!
Страшидлеру кінець!»
Смажнілось, і мляскі хвірки,
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Переклад Сергія Ковальчука (2009), зроблений для кінофільму Т. Бартона «Аліса в Країні Чудес» (2009)

ЗЯБРОВОВК

Брилялося. Сльозькі мухри
Тицялись у хвильбі.
Пацякали веретуни
Мов грибки у ставбі.
Мій сину! Зябрововк страшний!
Звів щелепи до дзьоба.
Страшися павиці Жум-Жум,
Трим ти від Бандер-жлоба.
Меча штрикучого схопив.
Знайшов у тумбо-ліс.
Припав на думку і стоїть,
Чи каючи під ніс.
Допоки він стояв-куняв
Настала свисна мить.
Крилає Зябрововк над ним,
Очима мерехтить.
Хубовсь-тубовсь! Штрикучий меч
По пиці стук і грюк.
Злітає голова із плеч,
Зябрововку — каюк.
Все! Вбитий Зябрововк швидкий.
Співаймо — Будьмо, гей!
До мене, синку, припади.
Славімо до людей.
Брилялося. Сльозькі мухри
Тицялись у хвильбі.
Пацякали веретуни
Мов грибки у ставбі.
Переклад Altair (2008)

ДЮЖОХОНДР

Присмеркло. Марвні зажужми
Плазвали у ріві
Та вусі сахи нишками
Кокшились, як снаві.
Дюжохондра бережись тепного
Жалвіє він й кусмує!
І Робоща, сино, бозвого,
Що гучнорико зує.
Узяв він щіч і мет разючі.
Під денивом Тумтум
Стожить він вітний, наче снуча;
І ярвий в нього сум.
Зяяв під денивом, садучи,
І знаптом громограх!
Це Дюжохондр щевучий
Житить и сиче: «Раааххх!»
Раз-раз! І два. і далі
Лежво чманіле — дзиньк!
І Дюжохондр надалі
Від гук його заник.
Течас, мій хлопчик, не хвалюй,
Не нич, а зам’ятай:
Цей додрий зеч, Валлай! Валлуй!
Дюжохондра станало затай!
Присмеркло. Марвні зажужми
Плазвали у ріві
Та вусі сахи нишками
Кокшились, як снаві.
Переклад Similadriel (2009)

Пераклады на беларускую мову

ЖАБЛАЦМОКІЯ

Ў час верчавання, крыпезу
Свюлiлi склiбкiя таўкi.
Ды шкробныя, як баргузы,
Смыхчалi мамсюкi.
«Да Жаблацмока не хадзi
У край жахлiвай даўнiны,
Каб не сустрэўся Юб'юб злы
Ды Бандэрцап фрумны».
Але хлапчук ўзяў ворплы меч
I ворлага пайшоў шукаць.
Пад дрэвам тумтумным прысеў,
Каб манлака чакаць.
Але нядоўга ён уфеў:
Паветра, раптам, нехта спёк,
То вогнiшчам забурбулеў
Благлiвы Жаблацмок.
Раз! Два! Раз! Два! Та! Да! Та! Да!
Жыгжыгае лязом клiнок!
I галава ў манлака
Адлётвае у бок!
«Забiт табою Жаблацмок?!
Прамень жа, у рук маiх палон!
О фрабны дзень! О скок! О скок!» —
З усмешкай харлiць ён!

стр.

Похожие книги