Мы все с планеты одной - страница 17
Шрифт
Интервал
І завтра знову буде новий день.
І завтра буде краще, ніж сьогодні,
І хліб насущний Бог дає нам днесь.
Наповнить всіх нас благодать Господня,
І слава вознесеться до небес.
Осінь життя настає
Плаче у полі косуля,
Ніби маленьке дитя.
Вже відкувала зозуля
Лік на зелені свята.
І відспівав соловейко
В заводі тихій дібров.
З ранку клекочуть лелеки…
Літо так швидко пройшло.
Стрімко роки пролітають,
Осінь життя настає.
Перше й останнє кохання
Згадую часто своє.
Все, що було, промайнуло,
Не повернути назад.
Стало вчорашнє минулим…
Часу невпинна хода.
Зорі на небі згорають.
Мрії збулися мої.
Я перешкоди здолаю.
Слід залишу на землі.
Життєва осінь
Життєва осінь стріла на порозі.
А попереду вже чека зима.
Я прокидаюсь знову по тривозі.
Життя трива, а спокою нема.
В саду моїм відквітли хризантеми
І канни пишноцвіті відцвіли.
Та не змінились поетичні теми.
Я мрійником лишився, як колись.
І не жалкую за роки прожиті,
За все, що сталось, долю не виню.
Вони прекрасні, неповторні миті,
Бо не буває диму без вогню.
І без падіння не буває злету.
Йти до мети, то праця нелегка,
Якщо пішов ти, друже, у поети,
То з неба мани краще не чекай.
Тут, на землі, трудись і вір у Бога
І до кінця пройди земний свій шлях.
Хоча й важка вона, життя дорога,
Та ти відкинь всі сумніви і страх.
Невже все це було колись
Жоржини білі і червоні
Розквітли пишно у саду.
Стою в їх дивному полоні
І погляд вже не відведу.
Немов кохана і коханий,
І королева, і король,
І зустріч ця така бажана.
Я лиш на мить забув пароль.
А навкруги незвична тиша.
Її порушити боюсь.
Стає на серці спокійніше.
Бальзаму чистого нап’юсь.
І від краси тих гарних квітів
Якісь незвичні відчуття.
Я повернувся знову в літо,
Крутнувши колесо життя.
Думки полинули в минуле.
Жоржини ніжні відцвіли.
Вже літ немало промайнуло…
Невже все це було колись.
Я повертаюсь в рідний край весною
Тамую подих від краси природи,
Коли сади квітують навкруги.
Черешні цвіт і пишний квіт ренклоду,
Немов кохання чисті береги.
І вкотре бачу неповторне диво.
Знов наповняють серце почуття.
І я такий у цей момент щасливий…
Які приємні, дивні відчуття,
Здається, ніби юність повернулась
У ті чудові незабутні дні.
І ти мені, кохана, посміхнулась.
Чи може це наснилося мені?
Чи може так здалося ненароком?
І відгукнулось у душі моїй.
Спливають швидко сонцедайні роки…
Велике благо жити на землі.
Я повертаюсь в рідний край весною,
Коли сади квітують навкруги.
Туди, де в небі ясно світять зорі…
Чаплинки там моєї береги.
Наталья Люшневская
В стихах отображены: моя биография, моя жизненная позиция по отношению к проблемам бытия.
Физик-математик по специальности. Умению рифмовать не придавала особого значения, потому писать стихи начала в довольно позднем возрасте.
Член Севастопольского Регионального литературного объединения им. А. Н. Озерева.
В период с 2014 г. вышли 4 сборника стихов: «Мир моей любви», «За право на жизнь», «По жизни истину ищу», «Причастность».
Лауреат международного фестиваля «Пристань менестрелей!» (2014 г.). Соавтор около двух десятков альманахов крымских авторов.
Воистину нет оправданья
Мороз крепчает – льдом вода.
Седая прядь – не молодею!
Не греют сердце холода —
Взгляну на внуков – отогрею!
Минуло время суеты —
Я не хожу по кромке бритвы…
Взываю к Богу и святым —
Услышьте грешницы молитвы!
Он сколько в мире натворил —
Нет Человеку оправданья!
Но ты, Господь, Его прости —
Твоё он лучшее созданье!
Владыко, пред тобой стою,
Приму любое наказанье!
За Землю-матушку молю —
За ход ритмичный в мироздании!
Я грешница, Творец, твоя —
Услышь слова – души посланье:
Карай нас, милуй… Наставляй!
Но отврати огня дыханье!
Чернобыль мёртвый, Бабий Яр,
И Нагасаки – боль страданий,
Освенцим и войны пожар —
Тебе, землянин, в назиданье!
Подарочки
Скачет зайчик по тропинке,
Песенку поёт под нос.
Рюкзачок лежит на спинке —
Он подарочки в нем нёс.
Всей семье купил подарки:
Маме – зонтик, серьги, брошь.
Брату – краски, папе – шарфик —
Всяк подарок был хорош.
Ждали Зайку у порога,
Всем подарочки вручил.
Любовались ими долго —
Каждый ахал и хвалил.
«А твои же где подарки?» —
Задал младший брат вопрос.
«Ты хотел альбом и марки —
Почему их не принёс?»
Засмеялся старший братик:
«Ты взрослеешь – должен знать:
Похожие книги
![Medium AEvum II[сборник стихотворений 1990-х гг.]](/build/no_cover.398201c8.jpg)
