на неї. Троє з них вже порпалися у своїх
партах.
- Що ви робите? - запитала міс Гар-
мидер.
- Дістаємо підручники з математики,
міс.
- А хто що сказав про математику? -
лагідно запитала вона.
Усі троє підняли голови з-над парт і
уважно спостерігали за нею.
- Ми завжди займаємося математикою
22
по понеділках, - сказала Ребекка.
- Розумію, що ж, ми не повинні зміню-
вати розклад, чи не так? Це він? - міс Гар-
мидер примружилася, щоби прочитати ве-
личезний аркуш паперу, вкритий блакит-
ними написами. Багато з-поміж них були
підкреслені червоним.
- Цікаво, цікаво, - сказала вона. - От-
же, математика. Ну, давай ти, як тебе зва-
ти?
- Пітер, міс.
- Добре, Пітере, скільки буде два плюс
два?
Пітер втомлено зітхнув.
- Чотири, міс.
- Дуже добре. А тебе як звати?
- Емі, міс.
- Скажи-но, Емі, скільки буде шістсот
дев'яносто два плюс п'ять тисяч двісті шіст-
десят, поділити на вісім?
Настала черга Емі зітхати. Годі було й
надіятися, що їй вдасться підрахувати це
в умі.
- Я не знаю, міс, - прошепотіла вона,
очікуючи, що вчителька почне на неї кри-
чати.
23
- І я так само, - усміхнулася міс Гар-
мидер. - Але, мабуть, страшенно багато.
Добре, математику ми на сьогодні відроби-
ли. Що в нас далі?
- У розкладі далі англійська, міс, - по-
відомила Ембер.
- У такому разі, будь ласка, напиши
на дошці слово "кіт".
Ембер написала.
- Прекрасно, - сказала міс Гармидер. -
Англійську ми теж відробили. Наступний
урок, наскільки пам'ятаю, історія. Ентоні,
коли в тебе день народження?
- Двадцять восьмого жовтня, міс.
Міс Гармидер подивилася на годинник.
- Ще тільки пів на десяту, а ми вже
закінчили всі уроки!
- У нас ще залишилися природничі на-
уки, - зітхнув Люк.
- Ми завжди займаємося природничи-
ми науками, - простогнав Вейн.
Двері класу рвучко відчинилися, і міс-
тер Шрапнель виставив з-за одвірка свою
велику голову.
- Усе гаразд, міс Гармидер? - уривчасто
запитав він. - Математика?
24
- Ми займаємося нею, містере Шрап-
нель, - бадьоро сказала міс Гармидер.
Якийсь час обоє дорослих дивилися од-
не на одного. Це виглядало так, ніби містер
Шрапнель їй не повірив, а вона чекала, що
він скаже ще щось. Тим часом вона просто
спокійно дивилася на нього своїми ясними
сірими очима. Містер Шрапнель відчув, що
цей погляд його дратує. Він коротко кив-
нув, тихо зачинив двері й пішов далі.
Міс Гармидер знову повернулися лицем
до класу:
- Скажи мені, чим ви вже займалися у
цій чверті з природничих наук, Марк?
- Ми проходили птахів, міс.
- Он як? Це добре.
- Ми встигли пройти співочих птахів,
качок і чайок, - досить байдуже додав
Марк.
Міс Гармидер з головою пірнула у свої
пакунки.
- Якщо ви й далі займатиметеся в та-
кому темпі, - з глибини сумки донісся її
приглушений голос, - то покінчите з цілим
пташиним царством за якихось два роки.
Ага, ось за чим я шукала. Пол, роздай усім
25
по аркушу цього паперу. А тепер - хто мо-
же мені сказати, що таке "орігамі"?
- Це поп-зірка, міс? - запитала Керрі.
- Блискуча ідея! Прекрасне ім'я для
поп-зірки! Насправді "орігамі" - це япон-
ське слово, яке означає мистецтво складан-
ня паперу. Пол тільки що роздав вам папір
для орігамі, і я хочу, щоб ви склали його
трикутником, як я.
Усі зосереджено склали свої аркуші.
Двері різко відчинилися:
- Математика? - запитав містер Шрап-
нель, кидаючи підозріливі погляди.
- Підніміть ваші фігури, - наказала
міс Гармидер. - Які це фігури?
- Трикутники! - вигукнув клас.
Містер Шрапнель нахмурився, буркнув
щось під ніс, зачинив двері й пішов геть.
Діти перезирнулися і почали усміхатися.
Це було чудово.
- А тепер зігніть отут. Загніть цей кін-
чик ось так. Добре, а тепер розгладьте квад-
ратну частину, переверніть і загніть під ось
таким кутом тут і тут - і маєте птаха. Це
легко, правда?
Коли третьокласники зрозуміли, що во-
26
ни тільки що зробили, по класу пронісся
схвильований шепіт.
Але міс Гармидер ще не закінчила:
- А тепер візьміть за лапки, які звиса-
ють донизу, і легенько потягніть - ось так!
- Ой! - вигукнула Карен. - Він махає
крилами! Якщо потягти за лапки, він ма-
хає крилами!
Тридцять двоє паперових птахів маха-
ли крилами над партами. Класна кімната
почала наповнюватися дедалі гучнішими
голосами птахів. Міс Гармидер з ентузіаз-
